У масовій бібліотеці селища Гвіздець відбулася година пам’яті «Час і досі не загоїв рану – цей одвічний біль Афганістану» до 29-ї річниці виведення військ з Афганістану та Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Чи треба взагалі згадувати про війну!
Деякі кажуть, що не треба. А ми впевнені, що треба. Треба до тих пір, поки людство неспроможне буде сказати: «Ми не тільки не хочемо війни, ми зробили все, щоб її не було, і її не буде!». Афганська війна тривала 10 років. І тоді, йдучи у те пекло вірили, що несуть визволення приниженим та поневоленим, що йдуть не вбивати, а захищати нове життя. Молоді юнаки ходили  до школи, відвідували  дискотеки, залицялися до дівчат…
Не оминуло страхіття війни і селище Гвіздець. Побували у тому жахливому пеклі і наші хлопці. Це В’ячеслав Чередніченко, Віктор Григорашик, Василь Остапчук, Тарас Денисюк. У числі тих, хто не повернувся з Афганської війни – Володимир Палагіцький. Хвилиною мовчання під час заходу  вшанували  пам’ять  нашого земляка Володимира Палагіцького, який не повернувся живим до батьківської оселі.  Присутній воїн-афганець Чередніченко В’ячеслав Леонідович  поділився спогадами тих років. Юні користувачі бібліотеки пообіцяли, ніколи не забути, якою ціною завойоване мирне життя, гарно вчитися, щоб бути гідними тих, хто віддав своє життя за наше сьогодення.
В дарунок для ветерана прозвучали пісні у виконанні Світлани Іванюк та Адріани Грабовецької.