Дмитро Микитюк (*8 серпня 1899, с. Раківчик, Коломийський район, Івано-Франківська область — † 8 березня 1983, м. Вінніпег,Канада ) — хорунжий УГА, видавець. Народився 8 серпня 1899 в селі Раківчик, Коломийського повіту. Відвідував гімназію в Коломиї, і в серпні 1914 року добровільно вступив до Легіону Січових Стрільців, з ким пройшов через всю війну. Під час облоги Львова, був у постачанні 2-ї Коломийської бригади, і наприкінці червня 1919 року наказом Начальної Команди УГА його відправлено, як підхорунжого, до Старшинської Школи Піхоти, яку закінчив у кінці жовтня 1919 року в селі Гута-Чугорська, Ново-Ушицького повіту.
Підвищений до рангу хорунжого генералом М. Тарнавським у Вінниці і відправлений у вишкіл 2-го корпусу УГА в Летичеві на Поділлі. У жахливому «Чотирикутнику смерті» пережив тиф три рази. Після ліквідації УГА був направлений до 5-ї Херсонської дивізії Армії УНР, і з цими частинами повернувся в серпні 1920 року додому.
У 1930 емігрував до Канади і оселився в місті Вінніпег. За власні кошти опубліковав працю генерала О. Удовиченка «Україна у війні за Державність», а пізніше отамана Н. Гірняка «Полковник Василь Вишиваний». У 1938 році був ініціатором і організатором Станиці Бувших Українських Вояків, де був на керівних посадах протягом наступних 15 років. Між роками 1958-76 заходами Д. Микитюка вийшло п’ять томів джерельних матеріалів до історії УГА під назвою «Українська Галицька Армія».
За життя був щедрим жертводавцем на Східньоевропейський дослідчий інститут ім. Липинського, Катедру українських студій в Гарварді, Енциклопедію українознавства, Фундацію Т. Шевченка, НТШ, Патріарший фонд й інші.
Дмитро Микитюк був постійним кореспондентом щоденника «Свобода», зокрема слідкував за життям, діяльністю і відходом у вічність усусусів та вояків інших українських формацій з часів Першої світової війни. Похований на Цвинтарі Всіх Святих біля Вінніпегу.