“ Його світла душа, його велична постать
завжди будуть посеред нас…”
Г Р И Г О Р І Й П Р И Ш Л Я К
/ 20. 04. 1913р. – 22. 09. 2002р. Хоронили 24. 09. 2002 року. /
Пришляк Григорій, син Василя Пришляка і Марії Бовкун, народився 20 квітня 1913 року в Новосілках Ліських, повіт Кам’янка Струмілова, Львівське воєводство. Християнин / греко-католицький обряд/, українець. Освіта середня спеціальна, агроном і електромеханік.
До армії – в юнацтві “Пласту”, 51 курінь при Академічній гімназії у Львові. Курінний – Лампіка, заступник- Руденький, гуртковий – Пришляк, псевдо Полуботок Гриць. Пластовий іспит і присягу склав у 1927/28 роках.
Після розв’язання “Пласту” залишився не в підпільному “Пласті”, а прямо в ОУН, де працював від 1929 року і до сьогоднішнього дня / бо такий закон в ОУН : членство зобов’язує діяти у всякій обстановці, навіть в тюрмі, аж до смерті/.
У школі працював в драмгуртках в Новосілках і в гімназії в гуртожитку рідної школи. Поза школою – в товаристві “ Сокіл” в Новосілках / рідко в Львові/ у спортивному клубі “Чорноморець”, Знесіння Жовківське /домівка біля церкви п’ятниць/, де з часом був і секретарем в проводі.
Після армії працював в Хліборобському вишколі молоді при філії “Сільський господар” в Бузьку. Села Новосілки, Убине. Хренів, Дідилів, Банюнин, Неслухів, Старий Милятин,, Лісок, Кучерявці, Кізлів, Ріпнів, Купче, Ракобути, Побужани, Грабова, Чаниж, Яблонівка, Вербляни, Чучмани, Гумниська – це 1936-37 роки. В 1938 році був організатором “Просвіти” в тих самих селах, які очолювала філія “Просвіти” в Бузьку, святкуючи по селах і всі разом в бузьку 70-ліття матірного товариства “Просвіта”.
За суспільно-громадську працю був переслідуваний польською поліцією, двічі арештований, а за третім арештом засуджений на п’ять років тюрми, це в 1938 році / тюрми Золочів та Гродно/.
Після упадку Польщі політв’язнів з Гродно /17 осіб/ і Білостоку/ кільканадцять осіб, одна жінка/, затримало німецьке військо. Двох неповнолітніх відпустили, а всіх інших відправили – частину на каменоломні станції Стосна, повіт Тройбург, східна Прусія, частину – на інші роботи до селян / бауерів/.
З участю допомогового комітету в Кракові / др. Горбовий/, були звільнені із каменоломень і дістались до Кракова, а там – хто куди.
В грудні 1939 року включився в підпільну працю ОУН. Воєнні ідеологічно- політичні курси в Карпатах і в Кракові, а потім 1941 рік – війна і перехід в Україну. Тут праця під час окупації німецької а потім і совіцької. / Рефернтура довголітніх членів ОУН і ветеранів національно- визвольної боротьби/. Арештований 20 липня 1946 року. Засуджений 7 лютого 1947 року разом з дружиною. Дружині – 15 літ каторги. Григорієві – розстріл, замінений в липні на 25 літ таборів. Звільнений з таборів 20 липня 1971 року.
Саме з цього часу доля пов’язує його з Коломиєю, куди вони з дружиною переїжджають на проживання. Після звільнення Григорій Пришляк з головою поринув у просвітницьку роботу серед молоді, формуванню у сучасних поколінь українців національної самосвідомості і патріотизму, організації багаточисельних акцій на відновлення історичної справедливості і правди, наближаючи новітній етап національно-визвольної боротьби і постання Незалежної української держави.
Його виступи на вічах, різних акціях і в пресі завжди сприяли популяризації української національної ідеї серед широкого загалу сучасників. Його громадська діяльність відчутно позначилась в процесі організації Історико-культурного Товариства “Поступ”, Товариства української мови ім. Т.Шевчнка “Просвіта”, формування молодіжних осередків “Пласту”, гуртування Коломийської інтелігенції і утворення КУІн Коломийщини.
І навіть в останній час, фактично прикутий до ліжка, Григорій Пришляк не полишав своєї подвижницької праці задля справи зміцнення української держави, її процвітання і прослави між народами, справи, за яку віддав усе найдорожче: молодість, здоров’я, особисте щастя. Він писав спогади і збирав по крупиночці документальні свідчення героїки і драматизму національно-визвольниз змагань.
За поданням ряду громадських організацій Коломиї, Коломийська міська рада четвертого демократичного скликання зробила клопотання до обласної державної адміністрації про подання до Адміністрації Президента України матеріалів на присудження Григорієві Пришляку звання “Герой України”, якого небіжчик на превеликий жаль, не дочекався. Але для всіх, хто його знав, для Коломийської Громади, для кожного патріота України він був і залишиться справжнім Героєм і вірним сином України!
Почесний громадянин м. Коломиї.
( псевдо Гриць Полуботок )
Засуджений большевицьким режимом до кари смерті, помилуваний Божою милістю, пройшов тернисту дорогу випробувань тортурами і каторгами довжиною в чверть століття, залишився незламний духом і до останнього подиху своїм життєвим і патріотичним прикладом вірою і правдою служив Незалежній Україні.
Його ім’я, поруч із такими знаковими постатями, як Степан Бандера, назавжди вписане до Пантеону Слави Борців за волю України.
Його дружина Стефанія розділила тягар випробувань і після 15 – літньої каторги повернулась до Коломиї.