Людина живе, допоки живе її душа. Один губить її у буденних дріб’язках, торгує нею гуртом і вроздріб, вимінюючи на сите існування і марнослів’я, а інший, немов святиню, береже свою високу і горду душу, не даючи ні замулитись її чистоті, ні потоптати її вельможними чобітьми. Людиною з чистою душею і високими помислами ми називаємо письменника – краянина Богдана Книжка. Продовжити читання →