Ну що б, здавалося слова?
Слова та й голос – Більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує.

Знать, од Бога
І голос той,
і ті слова
Ідуть між люди!

Рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО було визначено 21 березня – Всесвітнім днем поезії. Відомі імена поетів входять в наше життя з дитинства і залишаться з нами до кінця. Кожний знаходить в них щось своє, близьке і зрозуміле. Але поряд із нами живуть і творять талановиті митці, які поки що не мають загально – масштабного визнання. Хочеться щоб їхнє слово дійшло до слухача, тому бібліотека села Спас – Горішнє запросила сільську поетесу Марію Василівну Курліковську на свято поезії. Кожен її вірш – це сповідь, якийсь незабутній епізод з її життя, написаний від душі. Переконатись в цьому мали змогу читачі бібліотеки 22 березня на зустрічі із сільською поетесою Марією Курліковською, яка відбулася у глядацькій залі Народного дому. Після зустрічі присутні мали змогу переглянути виставку книг поетів – краян «Літературні імена на карті Прикарпаття».