У нашому житті є дні, коли ми оглядаємося на пройдений шлях, осмислюємо свої вчинки і слова, запитуємо в своєї совісті: “Чи так я живу?”. Для кожного християнина вічним і неперевершеним ідеалом є образ Ісуса Христа, Сина Божого, який “зійшов з небес і став чоловіком задля нашого спасіння”.

Для цього йому треба було принести себе в жертву, пройти у терновому вінку через муки, пронести важкий хрест на гору Голгофу і вмерти на цьому хресті. Подумки проходячи страстною дорогою Христа, ми очищаємо свою душу від усякої  скверни, якої так багато у нашому повсякденному житті, щоб достойно зустріти світле Господнє воскресіння.